Автор: / Категорія: Римовані вірші / Відгуків: 0 / Опубліковано 4 роки тому

 

Десь колись так давно,
може навіть сьогодні,
ніч зламала ключа
і не втрапила в дім.
Золотиться вино,
хміль у сутінках бродить,
п’яні вишні кричать:
“Гірко” двом молодим!”

Молодий молоду
пив,як воду зі жменьки,
та дихнув, мов на гріх, –
і здмухнув у світи.
Заридав: “Не знайду.
Молода молоденька,
але ж їх, молодих,
тисячі. Як знайти?”

Не лишився один –
набирав повні жменьки,
ніч знаходить ключі,
та не входить у дім.
Тільки й тої біди,
молода-молоденька,
що дівчат тисячі…

Гірко двом молодим.

 

28.04.14

 

слід. сльота.
з льоду зліта…
є
бач?
твій лі…так!
ні,не так!
все не так!
в плач.

ти в не-бо,
і так бо-
ля-че! чуй!
ти в не-бо,
а я бо-
юся: злечу
й…

упаду,
бо я ду-
ре-па,
бо мені,
так чи ні,
тре-ба
в небо
до тебе!

а там світ…
і не слід…
і сльота…
і літак…
і так…

Господи! Чому просто не можна сказати “ЛИШАЙСЯ!!!!”????

23.04.14