Автор: / Категорія: Римовані вірші / Відгуків: 0 / Опубліковано 4 роки тому

 

Жінка і маленька таємниця
спогади рахують у вервечці.
Їм уже мільйон секунд не спиться,
їй мільярд ночей, як не живеться.
Жінка одягає таємницю
кульчиками у маленькі вушка,
на роботу ходить, по крамницях,
любить Гессе, Пруста і Забужко.
Забігає в гості, для годиться,
бо давно вже слухає-не чує.
Жінка і маленька таємниця
ніч мільйонно-першу заночують.
Божа запальничка на порозі
сходу чирне – ранок розгориться.
Посміхнеться жінка у знемозі,
бо вона і є та таємниця.

27.02.14

 

люби мене
гостро
тонко

промінцями-нитками-голками

старими смішними фото

розтягнутими футболками

слухняну
заспану
дику

розпатлану-нефарбовану

люби мене сміхом, криком

Тільцем, Скорпіоном, Овеном

в істериці
в Осло
в сукні

розпусницю і незайману

подвійну з вершками й цукром

нехай! упс! ех! ай!

кохай мене!!!!

28.2.14

 

– Мамо, а завтра війна?
– Синку, послухай, пташки!
Значить, нарешті весна
світом іде навпрошки.
– Мамо, то завтра війна?
– Пролісок, синку, дивись!
Квіточка ця осяйна
будить розніжений ліс.
– Мамо, навіщо те зло?.
Мамо, не хочу війни!
– Синку, запахло теплом,
все ожива й струменить.
– Мамо, ти бачиш? Бджола!
зовсім ще сонна, смішна:)
От би мені два крила!
– Синку мій, завтра війна…

11.03.14

 

ПрИйдуть уранці, скажуть: «Війна»,
Промінь поріже небо на шмаття.
На Україну повій, вітре, на…
Ялту, Чернігів, Донбас, Закарпаття.

Бомби у фільмах летять з літака,
що за кіно у відлунні реальнім?
Сукня тонка моя, сукня така…
Милий, зніми її з мене негайно.

Привид війни у ночах моїх спить,
спокій гвалтує чумна потороча.
Серце тремтить, моє серце: “віть-віть”,
хоче-тріпоче-тріпоче-тріпоче...

Відьма я, відьма на кручі страшна.
Морок і світло веду за собою
за Україну! завий, вітре, на
смерть ворогам, і во славу героям!

13.03.14

 

І без болю немає бою,
і любов нам не до снаги.
Де ти будеш? Куди тобою
пометуть весняні сніги?
Наплету двоколорних светрів,
одягну на чужий норд-ост.
Кольцю, Йване, Василю, Петре,
на який вас несе півост…
…рів-но-значні, значні, значимі,
чи ми мирні, чи зморить гнів?
А шляхами бредуть причинні,
і напитують козаків.
За горою,котра не Петрас,
горе-горе, гори-гори.
Де ти будеш? Чийого светра
продірявлять тобі вітри?
І без болю немає бою,
і любов – не всесильний щит.
Хто вкриватиметься тобою?
Норд-норд-ост. Ураган. Дощить.

15.03.14

 

А між мною і цим чоловіком-
Вигуки і складнопідрядні речення,
Все «коли б» та «якби»,
Все «якщо»… Гоп зі смиком.
Краще був би убив,
Аніж так от, приречено…

А між мною і цим чоловіком –
Його досвід, мої мрії, наші сварки,
Два смішних Капітошки,
Хі-хі-хі, ха-ха-ха, не за віком.
І на кінчику чайної ложки –
Міцної пристрасті,як заварки…

чай чифіром…
бутер із сиром…
холодно й сиро…
іди з миром…

годі!

а між мною і цим чоловіком –
колообіг світла в природі…

15.03.14