Автор: / Категорія: "Звуки зМови" / Відгуків: 0 / Опубліковано 4 года тому

 

Ідилія піде і далі між ідолів.
і долі додолу, і дим вдалині,
іуди до юдолі виводок виведуть
зневірених вірних, у вирій. Ви? Ні!
старі і старці, молоді й омолоджені,
шукайте, ошукані. вбогі боги.
де правда, де Prado? народу народження.
то смерть ворогам чи смердять вороги?

26.02.14

 

Автор: / Категорія: "Звуки зМови" / Відгуків: 0 / Опубліковано 4 года тому

 

світлАлітеРАція

Світе мій світлий, святами засвічений,
свистом свавільним свободи засватаний.
свіжий, свідомий, святине і світоче.
Світе мій, чую і знаю: СВІТАТИМЕ!
31.12.13

Сину, синичка! Сину,суничка!
Сонечко й сонні серпанки садів.
сядь, моє серце,послухай: осичка
листячком стиха сколихує спів.
осінь нескоро і проситься радість
із молодих неспокійних небес.
ти попроси, моє серце, у саду
мові пташок научити тебе.
спурхнеш до сонця, моє ластів’ятко, -
прощебечи йому вічну хвалу.
хай захистить твою душу крилату.
ту,яку я так безмежно люблю.
28.12.13

 

«Звуки зМови»

Автор: / Категорія: "Звуки зМови",Римовані вірші / Відгуків: 0 / Опубліковано 4 года тому

 

«Ай!»

Знаєш, майстре, зайві айстри,
Зайвий відчай, зазвичай,
Гайнуватиме байдужа
Життєдайну твою душу,
Гайда, відчайдух, гай-гай!
Майорітимуть майори,
Майже майво, майже май,
Крайній мається від горя,
Крайній крається украй.
Зайда зайде,
Зайда знайде,
Зайве, зайдо,
Не займай.
Знаєш, майстре,
Зайві айстри,
Забувай
бувай
був
ай!

***
«Ач»

А чи, ачей
вночі з плечей,
і гаряче, і так пече й…
так лячно, необачно, гей!
Не плач, не клич, чи ж бачиш,
Як небезпечно значиш,
Незаперечний, вічний,
Так звучно, так незвично.
Очерствіла ж, ачей.
Очищення… тече з очей…
***
«Ви і Ти»
Виплачеш, вимолиш
Ви на Ти!
Викричиш, виболиш
ВИгнаТИ!
Визнаєш, викреслиш
Ви, а Ти
Викрита вибіжиш
ВИИИТИ!!!!
***
«ВИ»
Ви – трави,
Ви не висіяні трави,
Які не виростуть
До видимих висот.
Не визріють.
Не вигнуть за вітрами
Високі звивини,
Як ковила й осот.
Вам витримати,
Вам витривати,
Вам вітер мати
І вихор – брат,
А вирок – ватра,
яка не варта,
як винна карта
в колоді карт.
Не винні страви,
Невинні справи,
А ви.
Ви — трави,
Витрави.
***
«Ес»
Скресни, весно!
Сестро, плесни
Веселіше по воді.
Хай воскресне все небесне,
Перевеслом перелесник,
Мій чудесний перевесник
Зиму перепне тоді.
Ані присне, ні шелесне.
Тільки місяць – наш похресник,
Свідок пестощів краси-
Перестріне ніч над плесом
І розбестить безтілесну.
Скресни, весно!
Воскреси!
***
«За»
Зачинені за грозами,
Заставлені завісами,
Залякані погрозами,
Заземлені, замислені.
Заморені вокзалами,
Запрошені за грати,
Ми завинили заново
Запекло і затято

Засинай,моя заспівана,
Зацілована, засвічена.
Завмирає, аж заходиться
Серця заводь-оксамить.
Засинай, моя сподівана,
моя жінка, моя дівчина.
і душа моя беззахисна
за тобою затремтить

Залишені за вікнами,
заплакані, засмучені,
заміжжями засмикані,
завчасно не заручені.
Закохані незаймані,
Запекло незалежні.
ми завинили заново
за мить беззастережну.
***
«Ле»
Лети, мій легеню,
Легкий мій лебедю,
Ой леле, лементу
Злетить левадами…
Лелечим клекотом,
Малечим лепетом,
Далеким шелестом,
Лілейним плескотом
Не будеш згаданим…
Ой леле, ожеледь.
Що серце? Може ледь
Леліти легітно,
Плекати лагідно
Легенди-спогади.
І леденіючи,
Тремтіти вражено:
Не станеш мрією,
Не будеш богом ти,
Зле злегковажений…
***
«Мі»
Мій змістовний.
мій незмінний,
місто лиш містифікація,
смітить міді-, мікро- й міні-,
смішно, змішано, мімішно
мімікрує і мігрує,
і не вміє усміхатися…

містер, досить імітацій,
ці міазми і мінйони,
ці мільярди і мільйони
тільки мліють і міліють,
і не вміють усміхатися.

міністерства і міліція,
мішки гамі у програмі,
каміді, амігурамі,
саміти, мінімізація,
змі і мітинги, есмінці…
зупиніться! схаменіться!
просто жити просто вчіться,
вчіться просто посміхатися.
***
«Мр»
І мури, і мара,
А спроби марні
Замурувати мармуром моря.
Марчить, мурижить марець, мирно-хмарно.
Мудрію і мудрую. мир і я.
Мурчала мурмурандо, муркотіла.
Мій муроломний, марить мрійне тіло.
***
«Не»
Нене-нене,
Небо у мене
Неврівноважене.
Нене-нене,
Ой навіжена,
В серденько вражена.
Серце-недобиток,
Серцю недобре так,
Серце― негордий птах,
В небо недоліта.
Не воля ―доля та,
Ой, нене, не пита…
й
ме
НЕ
***
«Ні»

Ніколи
Нікому
нічого
ні-ні

нізвідки
нізащо
ніскільки
німі

нікуди
нінащо
ніяк
нічичирк

ніщо
і ніхто
ніжно-ніжний
нічий

НІ!!!
***
«Роз»
Розвели, розпалили, роздмухали,
Розбудили, розквітли,розбурхали,
Роздягалися розманіжені,
Розжарілі, розкішні, розніжені.
Розвінчали, розкрилили розладом,
Розкололи, розкидали з розмахом.
Розкохалися-розлетілися,
Розчахнулися-розчинилися.
Роздоріжжя розлого розмітили,
Розохотили розпач розвітрений.
Розсікли, роз’ятрили розкаянням.
Розридались, розбиті й розмаєні…
***
«Ст»
Встану стомлено. Стигну нестерпно.
За столами — степенні, стандартні.
Стій, стривожена, стримай на старті
настрій-постріл підступної страти
за чотириста станцій до смерті.

Листям стелить мости, мостить стежку
Стогін стелі, зістарені тости.
гості-гості, застінені в злості,
остогидлі, страшні і непрОсті.
сталь у стопах. Я стишено стежу.

Юність струнко, а старість так стрімко.
степ зростив, але пестило місто,
як хустину, строкату й барвисту,
пов’язала йому стиглу пристрасть
на стремена і стерла сторінку.

Встану стиха в нестямному стані,
гостей-гостей густе ластовиння,
гості-гості, а я негостинна,
степова норовиста газдиня,
місто-місто, прости невостаннє…
***
«Тр»
тривожно терпіти
нестримно торкатися
нестерпно стриміти
нестримано й терпко
тр
***
«Т»
Туман твій тугою тамований
Тече терпкими тернотравами
Тяжить туман, тривожить трепетно
Тремтить тривкою трясовиною
***
«Ч»
ЧЧЧЧ!
Чи ж чуєш, чуєш?
Черевики чорні
Так часто човгають,
Так розчавити хочуть
Чекай! Чому? Чиї?
Для чого?
ЧЧЧ! Причаїтися,
ЧЧЧ! Не наврочити!
Чагарниками чавкають,
Чалапають, чатують,
Чеканять розпач,
Як червінці, чирк!
Чому ж так лячно?
чом до плачу я…

чуук-чуки, чуук-чуки,
чуук-чуки-ччччи
тихо-тихо уночі,
не чманій і не кричи

Апчхи!
ЧЧЧЧЧ.
Спатоньки.
***
«Шч»
Щосили! Ще!
Дощі періщать щедро.
Пропаще щастя, цей нещадний щем,
Щодня щебече щиро, незнищенно
І лащить щоки хвощовим дощем.
***
«Яс»
Він яничар, Ярино,
Ясир і ясен.
Буде ясити: «Сина!»
Ти впокоряйся.
Гей, не ятри, не ярка:
Ягня у яслах.
Він яничар, Одарко,
Ярмо і яструб.
***